Вугілля ДГ, фракція 13-100

Щільна порода чорного, іноді сіро-чорного кольору. Блиск смоляний або металевий. В органічній речовині кам'яного вугілля міститься 75-92% вуглецю, 2,5-5,7% водню, 1,5-15% кисню. Містить 2-48% летких речовин. Вологість 1-12%. Найвища теплота згоряння в перерахунку на сухий беззольний стан 30,5-36,8 МДж/кг. Кам'яне вугілля належить до гумолітів; сапропелити та гумітосапропелити є у формі лінз і невеликих шарів.

Утворення кам'яного вугілля характерне майже для всіх хвороботворних систем — від девону до неогена (включно); він активно формувався в карбоні, пермі, юрі. Залігує вугілля у формі пластів і лінзоподібних залигів різної потужності (від десятків сантиметрів до декількох десятків і сотень метрів) на різних глибинах (від виходів на поверхню до 2500 м і глибше).

Кам'яне вугілля характеризується нейтральним складом органічної маси. Він не реагує зі слабкими лугами ні у звичайних умовах, ні під тиском. Бітуми кам'яного вугілля, на відміну від вугілля бурого, представлені переважно сполуками ароматичної структури. У кам'яному вугіллі не виявлені жирні кислоти та ефіри, мало сполук зі структурою парафінів.

Вугільна речовина є неферомагнітною (діамагнітною), мінеральні домішки характеризуються парамагнітними властивостями. Магнітна сприйнятливість вугілля зростає зі збільшенням їх стадії метаморфізму. За своїми тепловими властивостями кам'яне вугілля наближається до теплоізоляторів.

Головні  властивості кам'яного вугілля, що визначають його цінність: спекуваність і коксова здатність. Стандартний показник випікання — індекс Рога (RI) і товщина пластичного шару в апараті Л. М. Сапажникова.

Кам'яне вугілля використовується як технологічна, енерготехнологічна й енергетична сировина, під час виробництва коксу та напівкоксу у зв'язку з отриманням із них великої кількості хімічних продуктів (нафталін, фенол, пек тощо), на основі яких отримують добрива, пластмаси, синтетичні волокна, лаки, фарби тощо.

Одне з найбільш перспективних напрямів використання кам'яного вугілля — зрідження (гідрогенізація вугілля) з отриманням рідкого палива. Є різні схеми неенергетичного використання кам'яного вугілля на основі термохімічної, хімічної та іншої переробки для їх повного комплексного використання та забезпечення охорони довкілля.